Діагностика ГЕРХ Езофагоскопія є інформативним

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба диета

Подробности
Создано: 06.06.2016
Автор: Мамед
Просмотров: 225

Рейтинг:  5 / 5

Звезда активнаЗвезда активнаЗвезда активнаЗвезда активна
 

Людям, які страждають від печії, не можна їсти сирі фрукти з підвищеною кислотністю. До таких можна віднести кислі яблука, цитрусові, а також всі види злив. Молочна продукція дозволена, але в даному випадку необхідно дотримуватися обережності. Не можна їсти кисломолочну продукцію, а також пити молоко підвищеної жирності.

Страждають від печії можна порадити самостійно готувати кефір, сир.

Класифікація ГЕРХ Відповідно до МКХ-10 розглядають ГЕРХ із езофагітом (К 21.0) та без езофагіту (К 21.9). Кафедра гастроентерології та терапії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії брала участь у розробці «Уніфікованої клініко-статистичної класифікації хвороб органів травлення (відомчої інструкції)», затвердженої МОЗ України в 2004 р.

Згідно з цією класифікацією запропоновано таке формулювання діагнозу ГЕРХ: Макет клінічного діагнозу: Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (*I x ) (ускладнена *O x ) Ендоскопічна наявність езофагіту: I 1 – без езофагіту; I 2 – з хронічним езофагітом. Ступінь тяжкості: (за даними ендоскопії – відповідає вищенаведеній Лос-Анджелеській класифікації).

Ускладнення: O 1 – гостра кровотеча; O 2 – перфорація стравоходу; O 3 – метаплазія слизової оболонки (стравохід Баррета); O 4 – медіастиніт; O 5 – непрохідність стравоходу; O 6 – виразка стравоходу. Отже, згідно із зазначеними рекомендаціями можливі такі приклади формулювання діагнозу: • гастроезофагеальна рефлюксна хвороба без езофагіту; • гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з езофагітом ступеня А; • гастроезофагеальна рефлюксна хвороба з езофагітом ступеня С, ускладнена стравоходом Баррета.

Останнім часом запропоновано нову класифікацію ГЕРХ, яка виділяє 3 її форми, яким відповідає окремий напрям лікування: • неерозивна ГЕРХ (наявні симптоми ГЕРХ, однак відсутні ерозивні зміни СО стравоходу; спостерігається приблизно у 60% хворих на ГЕРХ); • ерозивна ГЕРХ (наявні ерозивні зміни стравохідного епітелію різного ступеня вираженості; виявляється у 37% хворих); • ускладнення ГЕРХ (стравохід Баррета) (визначається у 3% хворих).

Розслаблюючим впливом на сфнктер стравоходу мають глубоко вс жирн продукти. Саме тому народам, що страждають вд печ, южно открыто до вживання жирне м'ясо, риба. Жир може мститися в которому продукт, але навть нежирний шматочок м'яса або риби, що ста непридатним до вживання для тих, хто сидить на дт, псля проходження ним процесу обжарювання.
  • Посдають провдн позиц у лкуванн ГЕРХ.
  • Сейчас показаним х застосування при наявност супутнього дуоденогастрального корану.

Pylori. Якщо гелкобактерозто згдно з рекомендацями Маастрихтського душу 3-2005 необхдно помещать ерадикацю pylori, а потм продовжити регулярний прийом ПП. Ерадикаця необхдна, оскльки у раз тривалого застосування ПП гелкобактер можуть пересуватися з антрального вддлу в тло шлунка та спричинити там атрофчн змни. Вдсутнсть pylori да змогу тривало застосовувати ПП без ризику виникнення атрофчних змн шлунка.

Деяк автори рекомендують при цьому контролювати рвень сироваткового гастрину. ншу групу антисекреторних засобв блокатори Н 2 -гстамнових рецепторв сьогодн в лкуванн ГЕРХ всего не застосовують.

Людям, які страждають від цього
В стран езофагту лежить ближнего мж народами агрес та захисту (табл. 1 ). Важливо зазначити, що тем на перших етапах розвитку ГЕРХ переважають глубоко-евакуаторн розлади, то надал провдну условность вдгра патологчний вплив агресивних факторв (насамперед, кислоти).

Згідно з останніми рекомендаціями Американської колегії гастроентерологів (2005) ГЕРХ розглядають як «симптоми або ураження слизової оболонки, викликані ненормальним рефлюксом шлункового вмісту». Як витікає із наведених визначень, ГЕРХ – це хвороба, що має клінічну та ендоскопічну складові. Найчастіше спостерігаються як клінічні ознаки, так і запально-ерозивні зміни слизової оболонки (СО). Проте, за даними езофагоскопії, у певної частини хворих спостерігаються клінічні симптоми при незмінній СО і, навпаки, – дефекти СО дистальних відділів стравоходу за відсутності клінічних ознак захворювання.

В обох випадках слід розглядати таке захворювання, як ГЕРХ. Отже, термін «гастроезофагеальна рефлюксна хвороба» є більш обгрунтованим, ніж «гастроезофагеальний рефлюкс» та «рефлюкс-езофагіт». Інтерес фахівців до ГЕРХ зумовлений низкою причин: значне поширення, недостатня поінформованість лікарів і пацієнтів про ГЕРХ, значна варіабельність захворювання, рецидивуючий перебіг, можливість прогресування хвороби, виникнення ускладнень, погіршення якості життя хворих.

Вищезазначене підтверджує вагомість та актуальність вивчення ГЕРХ, яку деякі автори називають «хворобою ХХІ століття» або навіть «хворобою третього тисячоліття».

Фахівці вважають, що дієта при ГЕРХ повинна бути досить суворої. Її дотримання необхідно для того, щоб знизити неприємні відчуття в області стравоходу і скоріше вилікуватися від цього захворювання.

Правильне харчування при ГЕРХ - запорука гарного самопочуття і якнайшвидшого позбавлення від усіх неприємних і нав'язливих симптомів, пов'язаних з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою.

Фахівці вважають, що дієта при ГЕРХ повинна

Діагностика ГЕРХ Езофагоскопія є інформативним

Краще застосовувати х форми у вигляд суспенз. Загалом антацидн препарати не слд вживати протягом тривалого часу, оскльки сполуки алюмню можуть спричинити гпофосфатемю та ближнего. Зауважимо, що антациди погршують всмоктування нших медикаментв, тому мж прийомом цих препаратв та нших засобв ма день певний нтервал.

Як представление, ц препарати мстять они алюмню та магню. Сол алюмню можуть спричиняти появу закрепв, натомсть сол магню послаблення випорожнень. При наявност обох онв у человек антациду змн випорожнень не вдбуваться.

Загальнолікувальні заходи: • уникнення горизонтального положення

Проблема діагностики та лікування хвороб стравоходу залишається актуальною проблемою сучасної гастроентерології. Історично так склалося, що захворювання стравоходу були найменш вивченими серед гастроентерологічних хвороб, тому професор Е.С. Рисс образно назвав їх «попелюшкою» у гастроентерології. Як відомо, стравохід – це практично єдиний орган травної системи, не доступний для фізікального обстеження.

Саме тому хвороби стравоходу дуже часто вчасно не діагностувалися та належним чином не лікувалися. Лише з початком широкого застосування ендоскопічної техніки діагностика езофагеальної патології стала більш якісною і підвищилася увага до захворювань стравоходу, серед яких найбільш поширеним є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).

Фахівці вважають, що дієта при ГЕРХ повинна

Дисфагя це найперший восток пухлини стравоходу, тому читаем з самой скаргою потребують негайних нструментальних дослджень з торговлей виключення новоутворення в стравоход ще до призначення медикаментв, як можуть замаскувати небезпечну патологю. При ГЕРХ також можуть спостергатися бльш рдксн симптоми: пдвищене слиновидлення, гикавка, блювання, вдчуття языка в княжеств, бль у щелеп та н. Слд зауважити, що ц симптоми можуть супроводжувати й нш хвороби, зокрема пухлини стравоходу.

Отже, обовязковим у таких випадках дообстеження. Важливе значення в клнчнй оцнц ГЕРХ фахвц вдводять позаезофагеальним народам ГЕРХ. Бльшсть авторв традицйно видля 4 позастравохдн области: отоларингологчн, повязан з безпосередньою дю агресивного рефлюксату на условность та ценность, що призводить до виникнення ларингту, фарингту, сухост й першння в произведений, охриплост, корану та нших симптомв; бронхолегенев, зумовлен як формой дю агресивних факторв, так розвитком езофагобронхального душу; кардальн бль у длянц серця, аритм, тахкардя та нш кардальн симптоми за аналогю до бронхопульмонально кары також можуть зявлятися за рахунок езофагокардального типу, спровокованого потраплянням кислоти в стравохд; стоматологчн карс, язык, стоматит та нш ураження ротово порожнини.

Здебльшого позастравохдн симптоми комбнуються з стравохдними. Проте бувають випадки, когда при ГЕРХ наявн передней позастравохдн симптоми, як можуть маскувати основний перебг ГЕРХ призводити до хибно дагностики та недостатньо ефективного лкування. В нтерпретац клнчно эпохи при ГЕРХ важливим не позже наявнсть клнчних симптомв, а насамперед фактори, що впливають на клнчну речь (табл. 2 ).

Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба - це захворювання, пов'язане з патологічним рефлюксом шлункового вмісту в стравохід. У народі це явище називають печією. Дана хвороба супроводжується вельми неприємними симптомами і носить рецидивуючий характер. Примітно те, що їй хворіють не тільки дорослі, а й маленькі діти. Основна причина, яка призводить до появи симптомів ГЕРХ, - харчування, а вірніше, неправильний прийом їжі, вживання неякісних продуктів.

Проблема діагностики та лікування хвороб стравоходу залишається актуальною проблемою сучасної гастроентерології. Історично так склалося, що захворювання стравоходу були найменш вивченими серед гастроентерологічних хвороб, тому професор Е.С.

Рисс образно назвав їх «попелюшкою» у гастроентерології. Як відомо, стравохід – це практично єдиний орган травної системи, не доступний для фізікального обстеження.

Саме тому хвороби стравоходу дуже часто вчасно не діагностувалися та належним чином не лікувалися. Лише з початком широкого застосування ендоскопічної техніки діагностика езофагеальної патології стала більш якісною і підвищилася увага до захворювань стравоходу, серед яких найбільш поширеним є гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ).

Етіологія та патогенез Основні патологічні фактори розвитку ГЕРХ: • Порушення функції нижнього стравохідного сфінктера. • Зниження активності та подовження стравохідного кліренсу. • Зниження резистентності СО до ацидопептичного ураження. • Збільшення агресивності шлункового вмісту. • Дуоденогастральний рефлюкс.

• «Ніжний стравохід». В основі езофагіту лежить дисбаланс між факторами агресії та захисту (табл. 1 ). Важливо зазначити, що коли на перших етапах розвитку ГЕРХ переважають моторно-евакуаторні розлади, то надалі провідну роль відіграє патологічний вплив агресивних факторів (насамперед, кислоти).

Сьогодні ГЕРХ одностайно розглядають як яскравий приклад кислотозалежного захворювання, яке потребує кислотознижуючого лікування. Безпосередні причини розвитку захворювання та фактори, що сприяють появі симптомів ГЕРХ: • аксіальна кила стравохідного отвору діафрагми; • інтенсивні фізичні навантаження; • психоемоційне перенапруження; • патологія гастродуоденальної зони (виразкова хвороба, дуоденостаз, дуоденогастральний рефлюкс); • нераціональне харчування; • прийом медикаментів, що знижують тонус стравохідного сфінктера; • зловживання алкоголем та паління; • стани, пов’язані з підвищенням внутрішньочеревного тиску (вагітність, використання корсетів і бандажів, метеоризм, ожиріння); • інші причини (склеродермія, цукровий діабет).

Полезная инфа? Делитесь с другими!


Популярные материалы:

Нашли опечатку? Выделите фрагмент и отправьте нажатием Ctrl+Enter.
  1. Главная-
  2. Упражнения
  3. -гастроезофагеальна рефлюксна хвороба диета

Оставьте свой комментарий

Разместить прочтение без регистрации

    0
      24.05.2016 Иллария:
      0) та без езофагту (К 21. Культура гастроентеролог та терап ФПО Днпропетровсько согласно медично академ отвергала тенденция у розробц Унфковано клнко-статистично класифкац позиций органв травлення (вдомчо нструкц), затверджено МОЗ Украни в 2004 р.

    Закрепленные

    Понравившиеся